Книга Малахії, розділ 4, 2 вірш. Прекладачі переклали словосполучення צדקה שמש цедака шемаш - як "сонце справедливості", але це не узгоджується з ідеєю Біблії. З усього контексту Старого Заповіту зрозуміло, що ізраїльтяни протягом всього свого існування боролися з ідолами, а зокрема з поширеним ще з часів Ноя культом поклоніння сонцю. Послідовники цього культу були практично винищені в ті часи, а ті хто залишилися, поклонялися сонцю приховано. Слово שמש на івриті має два значення - шемеш або сонце, а також шемаш або слуга. В даному вірші переклад має бути наступним: "слуга справедливості, а оздоровлення на кінцях його китиць"